Воскресенье, 26 Ноябрь 2017 14:49

Останні маркери на прикладі президентської області

Відомий український політолог Віктор Небоженко аналізує ситуацію, яка склалася навколо діяльності Міхеїла Саакашвілі і його критики Петра Порошенка.

Зокрема, він пише, що однією з головних проблем вищого керівництва країни у період підготовки до старту президентських виборів є відсутність знакових спікерів, які могли б від імені влади опонувати таким фігурам, як Саакашвілі. «Міхомайдан» не задає трендів дня в українській політиці і, тим більше, не є визначальним для мобілізації суспільства. Але він «підточує», демонструє, що влада не здатна ефективно протистояти навіть таким явищам. «Порохоботи» та з десяток штатних політичних аналітиків та ЛОМів отримують за свою роботу гроші, а тому – у вирішальний момент – цілком можуть повторити долю фігурантів з «чорної каси» Партії регіонів. Немає грошей – немає підтримки.

«Якби у президента Порошенко була своя якась політична партія, масова підтримка в суспільстві. Але БПП – це не політична партія, а скоріше політичне прикриття адмінресурсу. Ці 10% електорату, які зараз готові голосувати за президента Порошенко і БПП, але не готові захищати його особисту владу, як це було у випадку з Януковичем і ПР. Тому президент Порошенко може розраховувати в зростаючій політичній боротьбі лише на відданих йому силовиків, армію порохоботов, які цілими днями обливають брудом Саакашвілі і банди тітушок. Це поганий політичний коктейль», – зазначає Небоженко.

Отже, він визначає останній козир президентської команди – адміністративний ресурс. У принципі, за нинішніх умов, і він може зіграти вирішальну роль, тому що жодна опозиційна сила реальної альтернативи поки що не сформулювала. А не любити Порошенка ще не значить підтримувати його опонентів. Виборці просто не підуть на дільниці.

Справа зроблена?

Не все так просто. Для того, щоб адміністративний ресурс використати, у його середовищі слід вибудувати такі ієрархію стосунків, при якій він дійсно зможе впливати на результати виборів. А чиновники традиційно і масово заходи у такій системі ігнорують та саботують. Зміниться влада – поміняють партійні квитки і все.

Можна констатувати – за рік до офіційного початку виборчої кампанії моделі, за якої внутрішні можливості влади буде спрямовано на досягнення прийнятного результату на виборах, немає. І як її будувати – невідомо.

Більш ніж показовими є два приклади з політичного життя маркерної, Вінницької області – регіону, який за замовченням має голосувати за чинного гаранта. 20 листопада Вінницьку ОДА пікетували АТОвці з вимогою пришвидшити відведення землі.  

Більшість з них – з Хмільницького району, у якому проживає і заступник голови ОДА, що відповідає за «зв’язки з громадськістю», читай – за внутрішні політичні процеси в області.

Місцеві ресурси у подробицях описали, що чиновники, які спілкувалися з ветеранами, робили вигляд, що проблеми не існує, або просто не розуміли – навіщо візитери відволікають серйозних людей від роботи. Але АТОвці – одна з найбільш активних соціальних груп і на виборах вони зіграють неабияку роль.

А виявляється, що облдержадміністрація не знає, що у них проблеми. І чим вони живуть. З цього робимо висновок, що обласні чиновники не надто розуміються і в проблемах інших соціальних груп та інститутів.

Більше того, на офіційному сайті облдержадміністрації розміщається інтерв’ю керівника області місцевому виданню, в якому Валерій Коровій доволі необачно називає «атовців» активістами «за-викликом», які прийшли мітингувати на замовлення. Замовлення «впливової людини», якій ці самі «атовці» планують передати землю в оренду.

Коровий: «Аграрному бизнесу мы пояснили, что чиновник не имеет права вмешиваться в его хозяйственную деятельность. Наша задача – создать условия для честной конкуренции. Откровенно скажу, поначалу мало кто верит, что это реализуемо. Но не вмешиваемся же…

Правда, некоторые общественники-активисты очень хотят, чтобы вмешались. К примеру, утром 20 ноября пикетировали здание ОГА. Некие влиятельные люди, используя участников АТО, хотят, чтобы власть вмешались в процесс земельных отношений, и приняла решение в чью-то пользу…

Формально атошники из Хмельника пришли с требованием ускорить процесс получения ими земельных участков, а по факту – для того, чтобы получить конкретные земли и потом передать их «влиятельным людям» в аренду».

Якщо атовці почитають про себе таку думку керманича області, то на наступний мітинг можуть захватити з собою і сміттєві баки. Хоча залишимо технологічні тонкощі інформаційного супроводу вінницького губернатора і повернемось до адміністративної вертикалі та політики.

Декілька днів тому місцевий опозиційний ресурс Власно.інфо оприлюднив наступний матеріал:

ПІСЛЯ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ У ВІННИЦІ ЗВІЛЬНИЛИ СКАНДАЛЬНОГО ОПОБЛОКІВЦЯ 

З нього виходить, що саме на вимогу «Батьківщини» звільнили керівника одного з обласних департаментів. За словами керівників опозиціх партій наступний на черзі перший заступник голови ОДА, він же керівник провладної партії «Блок Петра Порошенка-Солідарність» у Вінницькій області, та ще низка топ-чиновників області.

Доволі показовий маркер про соціально-політичну ситуацію в президентській області, адміністративні можливості та авторитет керівництва регіону серед місцевого політикуму.